Школа Вин Чун кунфу «Пальма Вічної Весни»

Коріння стилю простежуються протягом останніх 250 років і сходять до південного монастиря Шаолінь. У той час монастир залишався непохитним, незважаючи на численні нападки з боку правлячої династії Манчжу.

У монастирі викладалося класичне бойове мистецтво, навчаючись якому, через 15-20 років випускався досконалий воїн. Необхідність швидшої підготовки бійців підштовхнуло п'ять луших майстрів Китаю, зустрітися і обговорити гідності кожного Стіла Кун-Фу.

Вони вибрали найбільш ефективні методи, теорії та принципи з різних стилів і продовжили розвивати програму навчання, яка дозволяла готувати бійців через 5-7 років. Перш, ніж програма була здійснена, Південний монастир був захоплений і зруйнований.

Самотня черниця Нг Муї була єдиною залишилася в живих, хто знав повну систему. Вона блукала по селах до тих пір поки не зустріла молоду дівчину сироту і не навчила її системі. Дівчину звали Йімм Вин - Чунь (що перекладається як Вічна Весна), і вже удвох вони продовжили відточувати бойову систему.

Стиль був пронесена через роки і в кінцевому рахунку став відомий як Вин - Чунь, в честь основательніци.Завеса таємниці навколо мистецтва була нарешті піднята на початку 1950, коли Патріарх стилю Іп Ман почав відкрито викладати в Гонконзі, і його студенти почали отримувати знання про одне з кращих з відомих стилів.

Їм доводилося його відчувати і в вуличних бійках і на "дружніх" змаганнях. Мистецтво придбали ще більшу популярність, коли один з учнів, - Брюс Лі, почав демонструвати його по всьому світу.