Сергій Дзінзірук: «Пропонували 100 тисяч доларів за бій в США»
Сергій Дзінзірукстав чемпіоном світу з професійного боксу в 2005 році і вважався експертами одним з найбільш технічних боксерів планети. Протягом 6 років броварчанин відстоював свій чемпіонський титул WBO і став першим українцем, який бився за діамантовий пояс WBC.
В розмові з Максимом Розенком Дзінзірук пояснив, чому так пізно дебютував на американському рингу, розповів про закулісну кухню професійного боксу і вечерю з Доном Кінгом.
З Лондона до Гамбурга
Сергію, свою професійну боксерську кар'єру ви починали в 1998 році в англійській компанії «Панікс Промоушин». Перетиналися в Лондоні з Ленноксом Льюїсом?
На рівні «Привіт, як справи?». Коли тільки приїхав в Лондон, він вже був там зіркою першої величини. Тренувалися з ним в різний час. Але якось Леннокс прийшов в зал під час моєї тренування. Нам всім відразу ж сказали закінчувати заняття - Льюїс готувався до чемпіонського бою. Про «Панікс Промоушин» до сих пір згадую з теплотою. По-перше, Лондон - гарне місто з оригінальною архітектурою. По-друге, отримані мною знання в області професійного боксу дозволили мені в 2001 році підписати непоганий контракт з німецьким «Універсумом». Я вже знав, що скільки коштує на цьому ринку. По-третє, захищаючи кольори «Панікса», провів 20 боїв, в яких здобув 20 перемог. З таким послужним списком вже набагато простіше було знайти собі нову промоутерську компанію. І підписати з нею контракт на покращених умовах. Так що «Панікс» виявився для мене гарним стартовим майданчиком.
Що сталося з компанією?
Її закрили. Дон Кінг умовив Льюїса на переїзд в Америку, хоча у Леннокса був чинний контракт з «Паніксом». Британці почали судитися з Льюїсом, але, якщо не помиляюсь, адвокати Кінга виграли справу. Власник «Панікса» на емоціях вирішив зав'язати з боксерським бізнесом.
Коли ви підписали контракт з німецьким «Універсум», там вже були брати Клички і ще з півдесятка українських боксерів. Хто був найвеселішим в українській компанії?
Володимир Сидоренко. Хоча саме його ми з Андрієм Котельником і ще одним нашим приятелем Стасом якось непогано розіграли. Володя на один зі своїх боїв в Німеччині приїхав на власному авто. А вже після переможного поєдинку відправився на три дні відпочивати до Франції. Машину залишив в Гамбурзі, біля будинку, де знімав квартиру. Стас надрукував папір на німецькій мові - повідомлення начебто місцевої дорожньої інспекції. Мовляв, ви неправильно припаркували свою машину. За це порушення ми вилучаємо номерні знаки автомобіля і рекомендуємо з'явитися для розгляд за такою-то адресою. Вранці в день приїзду Сидоренко я поклав папір під лобове скло і відкрутив номера. Потім пішов на тренування. Володя приїхав до обіду. Підійшов до машини, прочитав послання і обімлів. Відверто розгубився. Всім знайомим дзвонив, консультувався, як йому варто вчинити в даній ситуації. Ми ж йому тільки співчутливо кивали головою, мовляв, не пощастило тобі, тут такі суворі закони. Сидоренко вже навіть трохи запанікував ... Лише ввечері зізналися в розіграші і разом з Володимиром дружно сміялися декілька хвилин.
