Ірина Галай: Альпіністам психологи точно непотрібні
Ірина Галай- перша українка, яка підкорила Еверест. Зараз вона готується до сходження на найважчу й другу за висотою гору К2. Ірина розповіла Mixsport, як гори змінили її життя, хто її надихає, чому вона вирішила пробігти марафон у КНДР та дала пораду тим, хто також хоче підкорювати вершини.
Ви розповідали, що почали займатися альпінізмом після того, як проспорили другу. До цього ж ви пробували багато видів спорту і не могли знайти те, що вам по-справжньому подобається. Що саме ви знайшли для себе в альпінізмі такого, чого не могли знайти в інших видах спорту?
Річ була не в тому, що мені не подобається. Просто було якось нудно. Наприклад, ти приходиш до спортзалу і підіймаєш спочатку гантелі по 3 кг, потім по 10 кг. Є розвиток, але ти розумієш, чим він закінчиться. Мені це було нецікаво.
А у горах все не так. Коли я потрапила в гори, я дізналася, що існує такий нюанс, як гірська хвороба. Я чітко для себе зрозуміла, що вона залежить тільки від твого сприйняття навколишнього світу. Я думаю, що всі симптоми гірської хвороби починаються зі стресу. Стрес,у свою чергу, супроводжується нашими переживаниями або страхом. А мені у горах дуже комфортно, це моя територія і я почуваю себе як вдома. Я по-справжньому кайфую. Там, де люди почувають себе у небезпеці, я дуже спокійно реагую. Я знаю, що робити. І не розумію, звідки я це знаю. Не можу пояснити, це просто моє. Коли я опинилася у горах, щось всередині мені підказало, що я на правильному шляху і що мені потрібно цим займатися. Я була щаслива, у мене світилися очі, я постійно посміхалася. І тоді я зрозуміла, що альпінізм це той вид спорту, який я шукала все життя.
Багато хто готується до сходжень роками. Ви готувалися відносно небагато і вам одразу все вдалося. У вас навіть не було симптомів гірської хвороби. Можете сказати, у чому ваш секрет успіху?
Я думаю, що це особливість мого тіла. На відміну від інших, я не втрачаю вагу в горах. Люди під час сходження на Еверест втрачають мінімум 10 кг. Я набрала 3 кг. Мій організм не віддає нічого, а, навпаки, накопичує. Навіть коли я пробігла марафон, я не схудла й на 100 грамів. Я дуже добре вмію працювати зі своїм тілом і говорити з собою. Цьому я, до речі, навчилася у горах.
Поки я не відчула гострих симптомів гірської хвороби. Звичайно, у мене деколи боліла голова, але вона може боліти і у місті. Буває, що стаю трохи нервовою. Але такого, щоб я ослабла, ще ніколи не було. Я розумію, що рано чи пізно це може статися і я завжди до цього готова.
